декларація прав національностей україни

08.09.202309.09.2023 admin 0 Comments

Декларация прав национальностей Украины, 1991 г.

ДЕКЛАРАЦИЯ ПРАВ НАЦИОНАЛЬНОСТЕЙ УКРАИНЫ
(Ведомости Верховной Рады Украины (ВВР), 1991, № 53, ст.799)
Верховная Рада Украины, исходя из Декларации о государственном суверенитете Украины, из Акта провозглашения независимости Украины, руководствуясь Всеобщей декларацией прав человека и ратифицированными Украиной международными пактами о правах и свободах личности,
стремясь к утверждению в независимой, демократической Украине священных принципов свободы, гуманизма, социальной справедливости, равноправия всех этнических групп народа Украины,
принимая во внимание, что на территории Украины проживают граждане более 100 национальностей, которые вместе с украинцами составляют 52-миллионный народ Украины, принимает данную Декларацию прав национальностей Украины:
Статья 1
Украинское государство гарантирует всем народам, национальным группам, гражданам, проживающим на ее территории, равные политические, экономические, социальные и культурные права.
Представители народов и национальных групп избираются на равных правах в органы государственной власти всех уровней, занимают любые должности в органах управления, на предприятиях, в учреждениях и организациях.
Дискриминация по национальному признаку запрещается и наказывается по закону.
Статья 2
Украинское государство гарантирует всем национальностям право на сохранение их традиционного расселения и обеспечивает существование национально-административных единиц, берет на себя обязанность создавать надлежащие условия для развития всех национальных языков и культур.
Статья 3
Украинское государство гарантирует всем народам и национальным группам право свободного пользования родными языками во всех сферах общественной жизни, включая образование, производство, получение и распространение информации.
Верховная Рада Украины толкует статью 3 Закона «О языках в Украинской ССР» таким образом, что в пределах административно-территориальных единиц, где компактно проживает определенная национальность, может функционировать ее язык наравне с государственным языком.
Украинское государство обеспечивает право своим гражданам свободного использования русского языка. В регионах, где компактно проживает несколько национальных групп, наравне с государственным украинским языком может функционировать язык, приемлемый для всего населения данной местности.

Статья 4
Всем гражданам Украины каждой национальности гарантируется право исповедовать свою религию, использовать свою национальную символику, отмечать свои национальные праздники, участвовать в традиционных обрядах своих народов.
Статья 5
Памятники истории и культуры народов и национальных групп на территории Украины охраняются законом.
Статья 6
Украинское государство гарантирует всем национальностям право создавать свои культурные центры, общества, землячества, объединения. Эти организации могут осуществлять деятельность, направленную на развитие национальной культуры, проводить в установленном законом порядке массовые мероприятия, способствовать созданию национальных газет, журналов, издательств, музеев, художественных коллективов, театров, киностудий.
Статья 7
Национальные культурные центры и общества, представители национальных меньшинств имеют право на свободные контакты со своей исторической родиной.

Верховная рада Украины
г. Киев, 1 ноября 1991 г.
№ 1771-XII

Источник

Декларация прав национальностей Украины

ДЕКЛАРАЦІЯ
ПРАВ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ УКРАЇНИ

від 1 листопада 1991 року N 1771-XII

прагнучи утвердження в незалежній, демократичній Україні священних принципів свободи, гуманізму, соціальної справедливості, рівноправності всіх етнічних груп народу України,

беручи до уваги, що на території України проживають громадяни понад 100 національностей, які разом з українцями становлять п’ятдесятидвохмільйонний народ України, приймає цю Декларацію прав національностей України:

Стаття 1

Українська держава гарантує всім народам, національним групам, громадянам, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Представники народів та національних груп обираються на рівних правах до органів державної влади всіх рівнів, займають будь-які посади в органах управління, на підприємствах, в установах та організаціях.

Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом.

Стаття 2

Українська держава гарантує всім національностям право на збереження їх традиційного розселення і забезпечує існування національно-адміністративних одиниць, бере на себе обов’язок створювати належні умови для розвитку всіх національних мов і культур.

Стаття 3

Українська держава гарантує всім народам і національним групам право вільного користування рідними мовами в усіх сферах суспільного життя, включаючи освіту, виробництво, одержання і розповсюдження інформації.

Верховна Рада України тлумачить статтю 3 Закону «Про мови в Українській РСР» таким чином, що в межах адміністративно-територіальних одиниць, де компактно проживає певна національність, може функціонувати її мова нарівні з державною мовою.

Українська держава забезпечує право своїм громадянам вільного користування російською мовою. В регіонах, де компактно проживає кілька національних груп, нарівні з державною українською мовою може функціонувати мова, прийнятна для всього населення даної місцевості.

Стаття 4

Усім громадянам України кожної національності гарантується право сповідувати свою релігію, використовувати свою національну символіку, відзначати свої національні свята, брати участь у традиційних обрядах своїх народів.

Стаття 5

Пам’ятки історії та культури народів та національних груп на території України охороняються законом.

Стаття 6

Українська держава гарантує всім національностям право створювати свої культурні центри, товариства, земляцтва, об’єднання. Ці організації можуть здійснювати діяльність, спрямовану на розвиток національної культури, проводити в установленому законом порядку масові заходи, сприяти створенню національних газет, журналів, видавництв, музеїв, художніх колективів, театрів, кіностудій.

Стаття 7

Національні культурні центри і товариства, представники національних меншин мають право на вільні контакти із своєю історичною батьківщиною.

м. Київ
1 листопада 1991 року
N 1771-XII

Источник

Декларація прав національностей україни

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

Декларація
прав національностей Укр аїни

Верховна Рада України, виходячи з Декларації про державний суверенітет України, з Акта проголошення незалежності України, керуючись Загальною декларацією прав людини та ратифікованими Україною міжнародними пактами про права та свободи особистості,

Дискримінація за національною ознакою забороняється й карається за законом.

Пам’ятки історії та культури народів та національних груп на території України охороняються законом.

Національні культурні центри і товариства, представники національних меншин право на вільні контакти із своєю історичною батьківщиною.

Верховна Рада України

м. Київ, 1 листопада 1991 року
N 1771-XII

Источник

Закон Украины от 1 июля 2021 года № 1616-IX «О коренных народах Украины»

Закон Украины от 1 июля 2021 года № 1616-IX
О коренных народах Украины

Статья 1. Понятие коренного народа Украины

2. Коренными народами Украины, которые сформировались на территории Крымского полуострова, крымские татары, караимы, крымчаки.

Статья 2. Правосубъектность коренных народов Украины

1. Коренные народы имеют право на самоопределение в составе Украины, устанавливают свой политический статус в рамках Конституции и законов Украины, свободно осуществляют свое экономическое, социальное и культурное развитие.

2. Коренные народы Украины, реализуя свое право на самоопределение, имеют право на самоуправление в вопросах, относящихся к их внутренним делам, в том числе относительно путей создания их представительных органов, которые образуются и действуют в пределах Конституции и законов Украины.

3. Коренные народы Украины имеют право в соответствии с Конституцией и законами Украины сохранять и укреплять свои особые политические, правовые, социальные и культурные институты, сохраняя при этом свое участие в экономической, социальной и культурной жизни.

4. Государство способствует представительству коренных народов Украины в Верховной Раде Украины, Верховной Раде Автономной Республики Крым и органах местного самоуправления Автономной Республики Крым и города Севастополя.

5. Государство способствует формированию возможностей территориальных общин, которые бы соответствовали местам компактного проживания коренных народов Украины.

6. Государство гарантирует защиту коренных народов Украины от актов геноцида или любых других актов коллективного принуждения или насилия.

Статья 3. Основополагающие права коренных народов Украины

1. Коренные народы Украины и их представители имеют право коллективно и индивидуально на полное владение всеми правами человека и основополагающими свободами, определенными в Уставе Организации Объединенных Наций, Всеобщей декларации прав человека, Декларации Организации Объединенных Наций о правах коренных народов и в международных договорах, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины, а также предусмотренными в Конституции и законах Украины.

2. Коренные народы имеют право на равную правовую защиту. Любая дискриминация коренных народов Украины при реализации ими своих прав запрещается.

Меры усиленной поддержки вводятся Кабинетом Министров Украины по запросу и после проведения консультаций с представительными органами.

4. Коренным народам Украины гарантируется право на правовую защиту от любых действий, направленных на:

1) лишение признаков этнической принадлежности и целостности как самобытных народов, лишение культурных ценностей;

2) выселение или принудительное перемещение из мест компактного проживания в любой форме;

3) принудительную ассимиляцию или принудительную интеграцию в любой форме;

4) поощрение или разжигание расовой, этнической или религиозной ненависти, направленной против них.

5. Коренные народы Украины определяют собственную национальную символику и порядок ее применения с соблюдением законов Украины.

6. Коренные народы имеют право возрождать, использовать, развивать и передавать будущим поколениям свои историю, язык, традиции, письменность и литературу, восстанавливать и сохранять объекты материального и нематериального культурного наследия.

7. Отрицание этнической принадлежности или этнической самобытности коренных народов Украины запрещается.

Статья 4. Культурные права коренных народов Украины

1. Коренные народы имеют право на соблюдение, возрождение и развитие духовных, религиозных и культурных традиций и обычаев, сохранения материального и нематериального культурного наследия.

2. Перечень мест и объектов религиозного и культурного значения коренных народов Украины, порядок пользования этими объектами, их финансирование и получение доходов от такой деятельности определяются Кабинетом Министров Украины после проведения консультаций с представительными органами.

3. С целью восстановления исторической топонимики коренных народов Украины Кабинет Министров Украины после консультаций с представительными органами вносит в установленном порядке на рассмотрение Верховной Рады Украины проекты постановлений о переименовании населенных пунктов.

Статья 5. Образовательные и языковые права коренных народов Украины

1. Коренные народы Украины имеют право создавать свои учебные заведения или сотрудничать с учреждениями образования всех форм собственности с целью обеспечения изучения языка, истории, культуры соответствующего коренного народа и обучения на языке соответствующего коренного народа. Применения языков коренных народов в сфере образования определяют Закон Украины «Об образовании» и специальные законы в этой сфере.

2. Центральные органы исполнительной власти во взаимодействии с представительными органами определяют порядок включения сведений о языках, истории и культуре коренных народов Украины в учебный процесс в соответствии с законами Украины в сфере образования.

3. Государство гарантирует возможность изучения языков коренных народов Украины.

4. Государство гарантирует исследования, сохранение и развитие языков коренных народов Украины, находящихся под угрозой исчезновения.

Статья 6. Информационные права коренных народов Украины

1. Коренные народы Украины через представительные органы имеют право в соответствии с законами Украины создавать свои средства массовой информации.

2. Государство может оказывать поддержку средствам массовой информации, в которых представительные органы самостоятельно прямо владеют не менее 51 процентом уставного капитала и/или права голоса долей (паев, акций) средства массовой информации, в случае если такие средства массовой информации согласно лицензии на вещание или разрешения на временное вещание осуществляют не менее 50 процентов вещания на языках коренных народов Украины и/или посвящают не менее 50 процентов вещания вопросам реализации прав коренных народов Украины согласно с этим Законом. Порядок предоставления такой поддержки определяется Кабинетом Министров Украины после проведения консультаций с представительными органами.

3. Государство обеспечивает надлежащую информационную политику в отношении культурного многообразия коренных народов Украины.

4. Государственная политика в сфере образования и государственная информационная политика базируются на принципе уважения к идентичности коренных народов, к их целостности как самобытных этнических сообществ и их национальной символики.

Статья 7. Право коренных народов Украины на устойчивое развитие

1. Коренные народы Украины через свои представительные органы имеют право определять приоритеты и разрабатывать стратегии с целью осуществления своего права на развитие. Такое право включает участие в разработке и реализации государственных и региональных программ, а также иных стратегических и программных документов на основе свободного, предварительного и информированного согласия по тем вопросам, которые касаются прав и законных интересов коренных народов Украины, а также процессов интеграции украинского общества.

2. Коренные народы Украины через представительные органы взаимодействуют с органами государственной власти и органами местного самоуправления по вопросам охраны окружающей природной среды, обеспечения эффективного и справедливого пользования земельными, водными, лесными и другими природными ресурсами, находящимися на территории Автономной Республики Крым и города Севастополя. Порядок такого взаимодействия определяется Кабинетом Министров Украины после проведения консультаций с представительными органами.

Часть третья статьи 7 вступает в силу после возвращения временно оккупированной территории Автономной Республики Крым и города Севастополя под общую юрисдикцию Украины

3. Коренные народы имеют право на направление части доходов, полученных бюджетами всех уровней от пользования природными ресурсами, находящимися на территории Автономной Республики Крым и города Севастополя, на нужды коренных народов Украины, которые установлены настоящим Законом. Перечень указанных доходов и размер их доли, зачисляемой в соответствующий бюджет, вид расходов, осуществляемых за счет таких доходов, устанавливаются Бюджетным кодексом Украины.

4. Порядок резервирования для представителей коренных народов Украины, которые возвращаются на территорию Автономной Республики Крым и города Севастополя, земель сельскохозяйственного и иного назначения, выделение земельных участков и их учет устанавливается Кабинетом Министров Украины после проведения консультаций с представительными органами.

Статья 8. Правовой статус представительных органов

1. Представительные органы приобретают и теряют права и обязанности, предусмотренные этим и другими законами Украины, после принятия Кабинетом Министров Украины решения о закреплении их правового статуса или его лишении. Проект такого решения вносится на рассмотрение Кабинета Министров Украины центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим формирование и реализацию государственной политики в сфере межнациональных отношений, религии и защиты прав национальных меньшинств Украины.

2. Акты и решения органов исполнительной власти по вопросам развития языков, культуры, обеспечения прав коренных народов Украины на образование на языке коренного народа, деятельности средств массовой информации на языках коренных народов Украины, интеграции коренных народов Украины принимаются после проведения консультаций с представительными органами. Порядок проведения консультаций органов исполнительной власти с представительными органами определяется Кабинетом Министров Украины.

3. В случаях, предусмотренных этим и другими законами Украины, которые требуют консультаций с представительными органами, такие консультации проводятся с представительными органами тех коренных народов Украины, чьи права, интересы и обязанности затрагивает поднятый вопрос.

4. В случае отсутствия у коренного народа Украины представительного органа или отсутствия у такого представительного органа правового статуса, приобретенного в порядке, предусмотренном частью первой этой статьи, консультации не проводятся.

Статья 9. Ресурсное обеспечение представительных органов

1. Коренные народы Украины в лице их представительных органов имеют право на доступ к технической, финансовой, благотворительной и гуманитарной помощи от иностранных государств, международных организаций, юридических и физических лиц в соответствии с законами Украины.

2. Финансовое обеспечение деятельности представительных органов, предусмотренной настоящим Законом, происходит за счет государственного бюджета Украины по отдельной бюджетной программе. Финансовые потребности представительных органов определяются ежегодно по их мотивированным запросам. Порядок отчетности за средства, полученные из государственного бюджета Украины, определяется Кабинетом Министров Украины и предусматривает обнародование информации о поступлениях и расходах.

3. Представительные органы ежеквартально публикуют на собственном вебсайте информацию относительно финансового обеспечения, предусмотренного частью второй настоящей статьи, полученной технической, финансовой, благотворительной и гуманитарной помощи от иностранных государств, международных организаций, юридических и физических лиц, а также ее использование.

В случае отсутствия вебсайта представительного органа информация о полученной коренными народами Украины технической, финансовой, благотворительной и гуманитарной помощи от иностранных государств, международных организаций, юридических и физических лиц, а также по ее использованию ежеквартально передается представительным органом центральному органу исполнительной власти, обеспечивающим формирование и реализацию государственной политики в сфере межнациональных отношений, религии и защиты прав национальных меньшинств Украины, который обнародовал ее на собственном веб-сайте.

Статья 10. Международное представительство коренных народов Украины

1. Государство содействует развитию этнической, культурной, языковой и религиозной самобытности коренных народов Украины и заботится об удовлетворении национально-культурных и языковых потребностей их представителей, проживающих за пределами Украины.

2. Представители коренных народов Украины по согласованию с представительными органами могут включаться в состав делегации Украины для участия в работе международных организаций, международных конференций, в международных переговорах по вопросам, касающихся прав коренных народов.

3. Представительные органы могут делегировать своих представителей для участия в работе международной организации, ее органа и международной конференции, при условии, что правила деятельности такой международной организации, ее органа и международной конференции предусматривают возможность самостоятельного участия представителей коренных народов Украины.

Статья 11. Заключительные положения

2. Внести в статью 19 Закона Украины «О телевидении и радиовещании» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2006 г., № 18, ст. 155; 2015 г., № 23, ст. 159; 2016 г., № 4, ст. 37) такие изменения:

1) первое предложение части второй дополнить словами «кроме случаев, предусмотренных частью седьмой настоящей статьи»;

2) дополнить частью седьмой следующего содержания:

«7. Государство может оказывать поддержку средствам массовой информации, созданным при участии представительных органов коренных народов Украины, в случаях, предусмотренных Законом Украины «О коренных народах Украины».»

3. Кабинета Министров Украины в шестимесячный срок со дня вступления в силу настоящего Закона:

подготовить и подать в Верховную Раду Украины предложения по приведению законов Украины в соответствие с этим Законом;

привести свои нормативно-правовые акты в соответствие с настоящим Законом;

обеспечить принятие нормативно-правовых актов, предусмотренных настоящим Законом;

обеспечить пересмотр и отмену министерствами и другими центральными органами исполнительной власти их нормативно-правовых актов, противоречащих этому Закону.

Источник

Про корінні народи України

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2021, № 38, ст.319)

Верховна Рада України задля сприяння консолідації та розвиткові української нації, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів України, відповідно до Конституції України та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, базуючись на Декларації прав національностей України, спираючись на статтю 1 Статуту Організації Об’єднаних Націй, Віденську декларацію та Програму дій, прийняті на Всесвітній конференції з прав людини 25 червня 1993 року, Декларацію Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів, враховуючи Постанову Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № 1140-VII «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», приймає цей Закон, що визначає права корінних народів України та особливості їх реалізації.

Стаття 1. Поняття корінного народу України

2. Корінними народами України, які сформувались на території Кримського півострову, є кримські татари, караїми, кримчаки.

Стаття 2. Правосуб’єктність корінних народів України

1. Корінні народи України мають право на самовизначення у складі України, встановлюють свій політичний статус у межах Конституції та законів України, вільно здійснюють свій економічний, соціальний та культурний розвиток.

2. Корінні народи України, реалізуючи своє право на самовизначення, мають право на самоврядування в питаннях, що належать до їхніх внутрішніх справ, у тому числі щодо шляхів створення їх представницьких органів, що утворюються та діють у межах Конституції та законів України.

3. Корінні народи України мають право відповідно до Конституції та законів України зберігати і зміцнювати свої особливі політичні, правові, соціальні та культурні інститути, зберігаючи при цьому свою участь в економічному, соціальному та культурному житті.

4. Держава сприяє представництву корінних народів України у Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим та органах місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

5. Держава сприяє формуванню спроможностей територіальних громад, які б відповідали місцям компактного проживання корінних народів України.

6. Держава гарантує захист корінних народів України від актів геноциду чи будь-яких інших актів колективного примусу чи насильства.

Стаття 3. Основоположні права корінних народів України

1. Корінні народи України та їх представники мають право колективно та індивідуально на повне володіння всіма правами людини і основоположними свободами, визначеними у Статуті Організації Об’єднаних Націй, Загальній декларації прав людини, Декларації Організації Об’єднаних Націй про права корінних народів та в міжнародних договорах, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також передбаченими у Конституції та законах України.

2. Корінні народи України мають право на рівний правовий захист. Будь-яка дискримінація корінних народів України при реалізації ними своїх прав забороняється.

Заходи посиленої підтримки запроваджуються Кабінетом Міністрів України за запитом та після проведення консультацій з представницькими органами.

4. Корінним народам України гарантується право на правовий захист від будь-яких дій, спрямованих на:

1) позбавлення ознак етнічної приналежності та цілісності як самобутніх народів, позбавлення культурних цінностей;

2) виселення або примусове переміщення із місць компактного проживання у будь-якій формі;

3) примусову асиміляцію або примусову інтеграцію у будь-якій формі;

4) заохочення або розпалювання расової, етнічної чи релігійної ненависті, спрямованої проти них.

5. Корінні народи України визначають власну національну символіку та порядок її застосування з дотриманням законів України.

6. Корінні народи України мають право відроджувати, використовувати, розвивати і передавати майбутнім поколінням свої історію, мови, традиції, писемність і літературу, відновлювати та зберігати об’єкти матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.

7. Заперечення етнічної приналежності чи етнічної самобутності корінних народів України забороняється.

Стаття 4. Культурні права корінних народів України

1. Корінні народи України мають право на дотримання, відродження та розвиток своїх духовних, релігійних та культурних традицій і звичаїв, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини.

2. Перелік місць та об’єктів релігійного та культурного значення корінних народів України, порядок користування цими об’єктами, їх фінансування та отримання доходів від такої діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій із представницькими органами.

3. З метою відновлення історичної топоніміки корінних народів України Кабінет Міністрів України після консультацій з представницькими органами вносить в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України проекти постанов про перейменування населених пунктів.

Стаття 5. Освітні та мовні права корінних народів України

1. Корінні народи України мають право створювати свої заклади освіти або співпрацювати із закладами освіти усіх форм власності з метою забезпечення вивчення мови, історії, культури відповідного корінного народу та навчання мовою відповідного корінного народу. Застосування мов корінних народів у сфері освіти визначають Закон України «Про освіту» та спеціальні закони у цій сфері.

2. Центральні органи виконавчої влади у взаємодії з представницькими органами визначають порядок включення відомостей про мови, історію та культуру корінних народів України у навчальний процес відповідно до законів України у сфері освіти.

3. Держава гарантує можливість вивчення мов корінних народів України.

4. Держава гарантує дослідження, збереження та розвиток мов корінних народів України, що перебувають під загрозою зникнення.

Стаття 6. Інформаційні права корінних народів України

1. Корінні народи України через представницькі органи мають право відповідно до законів України створювати свої засоби масової інформації.

2. Держава може надавати підтримку засобам масової інформації, в яких представницькі органи самостійно прямо володіють щонайменше 51 відсотком статутного капіталу та/або права голосу часток (паїв, акцій) засобу масової інформації, у разі якщо такі засоби масової інформації відповідно до ліцензії на мовлення чи дозволу на тимчасове мовлення здійснюють не менше 50 відсотків мовлення мовами корінних народів України та/або присвячують не менше 50 відсотків мовлення питанням реалізації прав корінних народів України згідно з цим Законом. Порядок надання такої підтримки визначається Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з представницькими органами.

3. Держава забезпечує належну інформаційну політику щодо культурного різноманіття корінних народів України.

4. Державна політика у сфері освіти та державна інформаційна політика базуються на принципі поваги до ідентичності корінних народів України, до їх цілісності як самобутніх етнічних спільнот та їхньої національної символіки.

Стаття 7. Право корінних народів України на сталий розвиток

1. Корінні народи України через свої представницькі органи мають право визначати пріоритети і розробляти стратегії з метою здійснення свого права на розвиток. Таке право включає участь у розробці та реалізації державних та регіональних програм, а також інших стратегічних та програмних документів на засадах вільної, попередньої та поінформованої згоди з тих питань, які стосуються прав та законних інтересів корінних народів України, а також процесів інтеграції до українського суспільства.

2. Корінні народи України через представницькі органи взаємодіють з органами державної влади та органами місцевого самоврядування з питань охорони навколишнього природного середовища, забезпечення ефективного та справедливого користування земельними, водними, лісовими та іншими природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Порядок такої взаємодії визначається Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з представницькими органами.

3. Корінні народи України мають право на спрямування частини доходів, отриманих бюджетами всіх рівнів від користування природними ресурсами, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, на потреби корінних народів України, які встановлені цим Законом. Перелік наведених доходів та розмір їх частки, що зараховується до відповідного бюджету, вид видатків, що здійснюються за рахунок таких доходів, встановлюються Бюджетним кодексом України.

4. Порядок резервування для представників корінних народів України, що повертаються на територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, земель сільськогосподарського та іншого призначення, виділення земельних ділянок та їхній облік встановлюється Кабінетом Міністрів України після проведення консультацій з представницькими органами.

Стаття 8. Правовий статус представницьких органів

1. Представницькі органи набувають та втрачають права та обов’язки, передбачені цим та іншими законами України, після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про закріплення їх правового статусу чи його позбавлення. Проект такого рішення вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України.

2. Акти та рішення органів виконавчої влади з питань розвитку мов, культури, забезпечення прав корінних народів України на освіту мовою корінного народу, діяльності засобів масової інформації мовами корінних народів України, інтеграції корінних народів України ухвалюються після проведення консультацій з представницькими органами. Порядок проведення консультацій органів виконавчої влади з представницькими органами визначається Кабінетом Міністрів України.

3. У випадках, передбачених цим та іншими законами України, що потребують консультацій із представницькими органами, такі консультації проводяться з представницькими органами тих корінних народів України, чиї права, інтереси та обов’язки зачіпає порушене питання.

4. У разі відсутності у корінного народу України представницького органу або відсутності у такого представницького органу правового статусу, набутого в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, консультації не проводяться.

Стаття 9. Ресурсне забезпечення представницьких органів

1. Корінні народи України в особі їх представницьких органів мають право на доступ до фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб відповідно до законів України.

2. Фінансове забезпечення діяльності представницьких органів, передбаченої цим Законом, відбувається за рахунок Державного бюджету України за окремою бюджетною програмою. Фінансові потреби представницьких органів визначаються щорічно за їх мотивованими запитами. Порядок звітування за кошти, отримані з Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України та передбачає оприлюднення інформації про надходження і витрати.

3. Представницькі органи щоквартально оприлюднюють на власному вебсайті інформацію щодо фінансового забезпечення, передбаченого частиною другою цієї статті, отриманої фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб, а також щодо її використання.

У разі відсутності вебсайту представницького органу інформація щодо отриманої корінними народами України фінансової, технічної, благодійної та гуманітарної допомоги від іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних і фізичних осіб, а також щодо її використання щоквартально передається представницьким органом центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин України, який оприлюднює її на власному вебсайті.

Стаття 10. Міжнародне представництво корінних народів України

1. Держава сприяє розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності корінних народів України та дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб їх представників, які проживають за межами України.

2. Представники корінних народів України за погодженням з представницькими органами можуть включатися до складу делегацій України для участі у роботі міжнародних організацій, міжнародних конференцій, у міжнародних переговорах з питань, що стосуються прав корінних народів.

3. Представницькі органи можуть делегувати своїх представників до участі в роботі міжнародної організації, її органу та міжнародної конференції, за умови, що правила діяльності такої міжнародної організації, її органу та міжнародної конференції передбачають можливість самостійної участі представників корінних народів України.

Стаття 11. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім частини третьої статті 7, яка набирає чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України.

2. Внести до статті 19 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст. 155; 2015 р., № 23, ст.159; 2016 р., № 4, ст. 37) такі зміни:

1) перше речення частини другої доповнити словами «крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті»;

2) доповнити частиною сьомою такого змісту:

«7. Держава може надавати підтримку засобам масової інформації, утвореним за участі представницьких органів корінних народів України, у випадках, передбачених Законом України «Про корінні народи України».

3. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

м. Київ
1 липня 2021 року
№ 1616-IX

Источник

Академический образовательный портал akademiakhv.ru

декларація прав національностей україни

Декларация прав национальностей Украины, 1991 г.

Декларация прав национальностей Украины