пожиток
Смотреть что такое «пожиток» в других словарях:
пожиток — користь [III,X] … Толковый украинский словарь
пожиток — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
пожиток — користь, прибуток … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ПОЖИТКИ — ПОЖИТКИ, пожитков, ед. (редк.) пожиток, пожитка, муж. (разг.). Мелкое имущество, домашние вещи, скраб. «Ни кола, ни двора, зипун весь пожиток.» И.Никитин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Титова, Надежда Карповна — (в замужестве Пожиток Григорьева; р. 1. 02. 1953) Род. в с. Барахоево Читинской обл. в семье служащих. Окончила Дальневосточный гидромелиоративный техникум (1987), Всерос. колледж «Тантал» (1997). Работала смазчиком в вагонном депо… … Большая биографическая энциклопедия
ни кола, ни двора — (ни перегородки, ни куриного пера) ничего Ср. Отцом (ты) обижен, кажись, не был, а куда пошло? осталось ни кола, ни двора, ни малого живота, ни образа помолиться, ни хлеба перекусить. Григорович. Рыбаки. 1, 4. Ср. Эта крайняя бедность у которой… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
ПОЖИВАТЬ — ПОЖИВАТЬ, жить, быть, обретаться, проводить жизнь так или иначе, как живется. Каково или как вы поживаете? Жить, поживать, добра наживать! заздравное пожеланье. | Поживать что, спожить, зап. потребить, есть, малорос. у(за)живать. Каково… … Толковый словарь Даля
ПОЗЫЧАТЬ — (зык), зычать, реветь, звучать несколько. Позык муж. позвук, качественая особенность зыка, звука, количественно одинакового с другими; timbre франц. Позыком богатырским гаркать, ·сказ. (как посвист, покрик). В рожке и в гудке не один позык. |… … Толковый словарь Даля
ПОЗЫЧАТЬ — (зык), зычать, реветь, звучать несколько. Позык муж. позвук, качественая особенность зыка, звука, количественно одинакового с другими; timbre франц. Позыком богатырским гаркать, ·сказ. (как посвист, покрик). В рожке и в гудке не один позык. |… … Толковый словарь Даля
Белорусские фамилии — (белор. Беларускія прозьвішчы) сформировались в контексте общеевропейского процесса. Древнейшие из них датируются концом XIV началом XV века, когда территория Белоруссии входила в состав Великого княжества Литовского полиэтнического и… … Википедия
ПОЖИТКИ
пожитки мн. разг. Мелкое имущество, домашний скарб.
пожитки
мн. разг.
belongings; (вещи) (one‘s) things; goods and chattels
собрать свои пожитки — get* one‘s things together, pack up
со всеми пожитками — with one‘s bag and baggage
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БА діал., ХУДО́БИНА діал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИ розм., МАНА́ТТЯ розм., БЕ́БЕХИ зневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: — Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п’ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася (дівка) у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ’яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); (Котька:) Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи — і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).
Да ваши пожитки и повозку куда же девать?Студ. 1.1.
Прикажете, что ли, нести пожитки?Студ. 2.7.
Федька вносит пожитки, они расставляют их по местам.)Студ. 2.10 (рем.).
(любуясь на пожитки).Студ. 2.11 (рем.).
Пойду возьму свои пожитки да уберусь, поищу себе баринаСтуд. 3.12.
хоть на двор, а для пожитков чулан опростать.Студ. 2.7.
Так вашей повозке с пожитками постоять покамест на улице?Студ. 1.1.
пожитки
Смотреть что такое «пожитки» в других словарях:
пожитки — См. имущество. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пожитки достояние, имущество; вещи; добро, скарб, барахло, манатки, бебехи Словарь русских … Словарь синонимов
ПОЖИТКИ — ПОЖИТКИ, пожить и пр. см. поживать. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ПОЖИТКИ — ПОЖИТКИ, пожитков, ед. (редк.) пожиток, пожитка, муж. (разг.). Мелкое имущество, домашние вещи, скраб. «Ни кола, ни двора, зипун весь пожиток.» И.Никитин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОЖИТКИ — ПОЖИТКИ, ов (разг.). Мелкое имущество, домашние вещи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
пожитки — пожитки, род. пожитков (не рекомендуется пожиток) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Пожитки — мн. разг. Мелкое имущество, домашний скарб. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пожитки — пожитки, пожитков, пожиткам, пожитки, пожитками, пожитках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
пожитки — пож итки, ов … Русский орфографический словарь
пожитки — мн., Р. пожи/тков … Орфографический словарь русского языка
пожитки — Syn: имущество, вещи … Тезаурус русской деловой лексики
пожитки — ів, мн., розм. Дрібне майно, хатні речі … Український тлумачний словник
ПОЖИТОК
Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З’Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст., Ї́ДЖЕННЯ діал. (перев. те, що їдять люди); ТРА́ПЕ́ЗА (у монастирі). Поспєлов з Істоміним взяли рушниці і пішли полювати, щоб внести приємний додаток до корабельної їжі (З. Тулуб); Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж з неї за користь (Григір Тютюнник); Пісок, пісок, Та колючки — пожива бідного верблюда (М. Шеремет); — Хліб та вода, ото єдиний мій поживок (І. Нечуй-Левицький); — Гой, козаченьку, пане ж мій, Який же буде покорм твій? — Будем їсти соломаху, Козацькую затираху (пісня); Тут їли рознії потрави, І все з полив’яних мисок (І. Котляревський); І знов довгі роки упертої праці, терплячої безупинної праці мурашки, що ледве здобуває собі злиденний споживок (З. Тулуб); Забігаю в хату торбинку з їством на пасовище прихопити (О. Ковінька); — Підем у привокзальний буфет, там я вчора бачив оливки, з Греції привезли. Треба ж і нам спробувати це аристократичне їдло (М. Стельмах); Корисна в городі з’їжа, он які гладкі відтіля вертаються (Панас Мирний); Сояшник пишний, нікчемний будяк, Все їй (бджолі) іде на пожитки (І. Манжура); Прийшов він раз обідать до Дем’яна, А у Дем’яна страва добрая була: І маслечко, і сало, і сметана (Л. Глібов); (Антон:) Дівчата, ставте на стіл, що там є їстівного (М. Кропивницький); Було, що в себе лиш і мали заживку — горня картоплі (С. Чорнобривець); За сидження нема їдження (М. Номис); — Умивайтесь, трапеза чекає на столі (І. Микитенко). — Пор. 1. стра́ва, харчі́.
КО́РИ́СТЬ (добрі наслідки від когось, чогось, прибуток для кого-небудь), ВИ́ГРАШ, ПРИБУ́ТОК розм., ПРИБИ́ТОК заст., ХОСЕ́Н діал.; ЗИСК розм. (добрий матеріальний результат); ВИ́ГОДА, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., УЖИ́ТОК (ВЖИ́ТОК) розм., ІНТЕРЕ́С розм. (якийсь прибуток); ПУТТЯ́ розм., ТОЛК розм. (добрі наслідки від чогось). В урожайний рік садовина дає чималу користь (І. Нечуй-Левицький); Виграш міг бути путній, коли захопити непошкоджений міст і танкова частина матиме готову переправу (Ю. Яновський); (Монтаньяр:) Невже гадаєш ти, що є прибуток якийсь товаришам з твоєї смерті? (Леся Українка); — Нащо те кохання у світі. Який прибиток з тих любощів, — чи ж варті? (Марко Вовчок); — Відступи мені, бабо, той клинчик, бо ти й так не маєш із нього ніякого хісна, бо моя худоба все тобі випасе (Лесь Мартович); — Є ще смолокури, — сказав Дуліб, — то робота вже й геть проклята. А зиску від неї — ще менше (П. Загребельний); Мир між братами поміцнішав ще більше задля господарської справи, задля спільної вигоди (І. Нечуй-Левицький); — Отак ходиш, аж кості деревіють, а пожитку ніякого. Якби-то оце зерно та втроє родило (Мирослав Ірчан); — Яка пожива з їх. Як з цапа молока. (П. Гулак-Артемовський); В млині робота не важка, Та не який од неї й вжиток (Я. Щоголів); — Люди. — хвилювався Аркадій. — зрозумійте, що в побудові санаторію перш за все ваш, а не мій інтерес (Ірина Вільде); Боюсь людей, що проживуть як гості все життя. Живе метелик теж, однак яке у тім пуття (М. Стельмах); Минуло знову літо, а воля все ще за сімома замками. Що в цих розмовах толку, у цих зібраннях, коли вони обмежуються словами? (Вас. Шевчук).
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БА діал., ХУДО́БИНА діал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИ розм., МАНА́ТТЯ розм., БЕ́БЕХИ зневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: — Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п’ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася (дівка) у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ’яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); (Котька:) Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи — і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).
ПОЖИ́ТОК, тку, ч.
А може, й пожиток який з того буде, І з праці моєї скористують [скористаються] люди. (Леся Українка);
– Отак ходиш, аж кості деревіють [дерев’яніють], а пожитку ніякого. Якби-то оце зерно та втроє родило (Мирослав Ірчан);
// Те, чим можна поживитися (у 1 знач.); вигода.
– А як же йде розпродаж [чіпців]? – От яко-тако [так собі], – недбало відповів Гава. – Клопоту богато [багато], а пожитку мало (І. Франко);
Завжди у горі й біді ти щасливого ждав повороту. З кожної втрати умів взяти пожиток собі (М. Зеров).
2. Те саме, що майно́ 1.
Ой беріте [беріть] ж воли й мажі і весь мій пожиток (Сл. Б. Грінченка);
Слідом за в’язнями рушила підвода, на якій лежав злиденний арештантський пожиток (П. Кочура).
3. тільки мн., діал. Достатки.
По них [хатах] відразу можна здогадатись, що за господар живе під тою чи іншою стріхою, які його пожитки (І. Цюпа).
4. діал. Пожива (у 1 знач.).
Соромився [панотець]. Але так, як той циган, що з’їв чужий обід. Ніби сором циганові є, та бо й пожиток його не минув (Л. Мартович).
Пустила їх [Тимка та Орисю] на пожиток далека Орисина родичка – тітка Параска (Григорій Тютюнник).
(1) На пожи́ток кому – на користь, на благо, для чийогось добра.
– Ні, брате, тепер найвища, найкраща наука – вміти чесно жити на пожиток бідним, а не на їх нужду! (І. Франко);
Вона [міська дума] нам дбає на пожиток, Від неї мають заробіток Фельєтоністів душ із п’ять (В. Самійленко).
ПОЖИТКИ
Смотреть что такое «ПОЖИТКИ» в других словарях:
пожитки — См. имущество. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. пожитки достояние, имущество; вещи; добро, скарб, барахло, манатки, бебехи Словарь русских … Словарь синонимов
ПОЖИТКИ — ПОЖИТКИ, пожитков, ед. (редк.) пожиток, пожитка, муж. (разг.). Мелкое имущество, домашние вещи, скраб. «Ни кола, ни двора, зипун весь пожиток.» И.Никитин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ПОЖИТКИ — ПОЖИТКИ, ов (разг.). Мелкое имущество, домашние вещи. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
пожитки — пожитки, род. пожитков (не рекомендуется пожиток) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Пожитки — мн. разг. Мелкое имущество, домашний скарб. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пожитки — пожитки, пожитков, пожиткам, пожитки, пожитками, пожитках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
пожитки — пож итки, ов … Русский орфографический словарь
пожитки — мн., Р. пожи/тков … Орфографический словарь русского языка
пожитки — Syn: имущество, вещи … Тезаурус русской деловой лексики
пожитки — ів, мн., розм. Дрібне майно, хатні речі … Український тлумачний словник
