Яке їхало таке здибало перевод
Яке+їхало+таке+здибало
201 нерабочий
202 неспокойно
203 несуразица
говори́ть (плести́, болта́ть) \несуразица цу — говори́ти (верзти́, плести́, моло́ти) нісенітницю (нісені́тниці, дурни́цю, дурни́ці), плести́ сухого ду́ба, пра́вити (розводити, точити) тереве́ні
204 нет
у меня́ нет вре́мени — я не ма́ю ча́су, у ме́не нема́є (нема) ча́су; ( мне некогда) мені ніколи, мені́ нема́є (нема́) коли́, мені́ ні́колиться
слов \нетт — нема́ що каза́ти, що й каза́ти, ні́чого й каза́ти (говори́ти), слів нема́є
\нетт и \нет т, \нетт да \нет т, \нетт как \нетт — нема́ та й нема́, нема́є та й нема́є
\нетт \нетт да и. — нема́-нема́ та й. ; [а] ча́сом (коли́-не-коли́) трапля́ється (бува́є), що й. ; ( то и дело) раз у раз; ( время от времени) час від ча́су, від ча́су до ча́су
чего́ то́лько \нет т! — чого́ тільки нема́є (нема́)!
а [то] \нет т? — а хіба́ ні?, а хіба́ не так?
ни да ни \нетт — і не так і не ні
\нет т, ты погляди́! — ні, ти подиви́сь (погля́нь)!
на \нетт и суда́ \нетт — см. суд 1)
своди́ть, свести́ на \нетт — зво́дити, звести́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́)
сходи́ть, сойти́ на \нетт — схо́дити, зійти́ наніве́ць (ніна́що, на ніщо́), зво́дитися, звести́ся (перево́дитися, перевести́ся) ніна́що (на ніщо́)
пироги́ с \нет том — шутл. пироги́ з ма́ком
в \нет тях (в \нет тех) быть — шутл. бу́ти відсу́тнім; у нету́течках бу́ти (хова́тися)
205 неугомонный
206 неудачливость
207 неудобопроизносимый
208 неужели
да \неужели ли? — [та] невже́?, та невже́ ж?, [та] хіба́ ж?
209 неуместный
210 нехорошо
211 низкий
\низкий ий лоб — низьки́й лоб, низьке́ чоло́
\низкий ий покло́н — низьки́й разг. (низенький, низесенький) поклі́н (уклі́н)
212 никто
\никто кого́ — в знач. сказ. ніко́го; ні ля́лечки
\никто і ино́й (\никто то друго́й) э́того не сде́лает — ніхто́ і́нший цього́ не зро́бить
213 ничего
\ничего го́ себе́ — а) нареч. нічо́го собі́, нічоге́нько (нівро́ку) [собі́]; б) прил. нічо́го собі́, нічоге́нький (нівро́ку) [собі́]
живёт \ничего го себе́ — живе́ нічого собі́ (нічоге́нько, нівро́ку)
стари́к \ничего го — діду́сь нівро́ку (нічоге́нький, нічо́го собі́)
\ничего го, что. — нічо́го (дарма), що
214 ничтожный
\ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина
\ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль
\ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник
215 норовить
216 нос
ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)
в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)
да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити
драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)
из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го
на \нос су́ — на но́сі
наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́
не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са
\нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс
опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са
оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́
оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом
под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)
под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го
пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са
с \нос са, с \нос су — з но́са
сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́
утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́
уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)
уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)
217 носить
едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять
\носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́
\носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю
\носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім’я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися
\носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́
218 нужда
из \нужда ды, по \нужда де — з нужди́
не испы́тывать \нужда ды ни в чём — не потребува́ти нічого, не ма́ти потре́би (не зна́ти нужди́) ні в чо́му
\нужда ды ма́ло кому́ — го́ря (нужди́) мало кому́
\нужда ды нет — ( неважно) дарма́ [що], го́ря (нужди́) ма́ло, ба́йду́же
нет \нужда ды говори́ть об э́том — нема́є (нема́) потреби говори́ти про це
219 нутро
не по \нутро ру́ [быть] — не по нутру́ (не до шми́ги) [бу́ти]; не до вподо́би (не до мислі) [бути]
220 оборот
\оборот пласта́ — с.-х. оборо́т (оберта́ння) пласта́, переверта́ння ски́би
\оборот полевы́х культу́р — с.-х. оборо́т польови́х культу́р
\оборот ваго́нов — ж.-д. оборо́т ваго́нів
\оборот това́ров — эк. оборо́т това́рів
Яке+їхало+таке+здибало
81 дым
82 дымить
83 дьячок
84 живодёр
85 живой
в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти
на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч
86 живот
вверх \живот то́м — догори́ живото́м (че́ревом); голіче́рева, голіче́рева
вниз \живот то́м — уни́з живото́м (че́ревом); доліче́рева
87 забавный
88 забалтывать
89 заменяться
90 замечать
дать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
91 замухрышка
92 занавеска
нёбная \занавеска ка — анат. м’яке́ піднебі́ння
93 зарождаться
94 заря
вече́рняя \заря ря — вечі́рня загра́ва (зоря́)
\заря ря́-заряни́ца — фольк. зоря́-зоряни́ця, род. п. зорі́-зоряни́ці, зоря́-зірни́ця
на \заря ре́ жи́зни (де́ятельности) — на світа́нку (на світа́нні, на зорі́) життя́ (дія́льності)
бить (игра́ть) \заря рю́ — гра́ти (би́ти) зорю́
95 значение
име́ть большо́е \значение ние — ма́ти вели́ке зна́чення (велику́ вагу́), бага́то ва́жити
96 и т. д.
97 и т. п.
98 из-за
из-за грани́цы — з-за (із-за) кордо́ну
из-за двере́й — з-за (із-за) двере́й
из-за крыш — з-за (із-за, з-по́за, з-по́над) дахі́в
из-за кусто́в — з-за (із-за, з-по́за, з-по́між) кущі́в
из-за о́блака — з-за (із-за, з-по́за, з-над, з-по́над) хма́ри
из-за вас — че́рез вас
из-за отсу́тствия — че́рез відсу́тність
из-за сла́бости — че́рез сла́бість, по сла́бості
из-за со́бственной неосторо́жности — че́рез вла́сну необере́жність
из-за чего́ — че́рез що
ссо́ра из-за пустяка́ — сварка за дурни́цю
из-за куска́ хле́ба — ра́ди (зара́ди) шматка́ (куска́) хлі́ба
Яке+їхало+таке+здибало
181 наяривать
182 нёбный
183 небрежность
\небрежностьти — че́рез недбайли́вість, че́рез неува́жність
184 небьющийся
185 невеликий
\невеликий к ро́стом — невели́кого зро́сту, невели́кий на зріст
186 невесть
\невестьть кто — не зна́ти (не́відь) хто; бо́зна-хто, ка́зна-хто
\невестьть како́й — не зна́ти (невідь) яки́й; хто́зна-яки́й, бо́зна-яки́й, ка́зна-яки́й
187 невкусно
188 невольно
189 недозволенный
190 недолговечный
191 нежность
192 незаходящий
\незаходящий ее со́лнце — со́нце, яке́ (що) не захо́дить, незахі́дне со́нце
193 нездоровиться
мне \нездоровиться тся — я незду́жаю, мені́ нездоро́виться (незду́жається, неду́житься)
194 неказистый
195 нелепость
(\нелепость ти) — говори́ти (повторя́ти; моло́ти, ля́пати, плести́, верзти́, плеска́ти) дурни́ці (дурни́цю, нісені́тниці, нісені́тницю, неподо́бне)
196 неловкий
попа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі
Яке їхало, таке й здибало. Або-два сапога пара.
Захотілось написати про одну спільноту, в якій інтелектуали(принаймні вони себе такими вважають) трьох екссовіцьких республік
піпіськами міряються. Здогадуєтесь про кого йдеться. Назви цих, сьогодні незалежних держав закодовані в назві спільноти-УРБа.
З УРБ зрозуміло, малось на увазі,що долучаться й інші «експобратими», та поки щось не заходять. Для цікавих адреса спільноти: http://urb-a.livejournal.com/
Голвне піпіськоміряння йде між росіянами і українцями(ісконниками і свідомими), і виглядає воно приблизно так, як на фото
Щодня переглядаю дописи в цій «спільноті» з надією на зміни на краще. Та марні мої надії. Хохло/кацапосрач не припиняється.
Зауважу, що це не нова спільнота, срач доводив до закриття старих і створення нових з тими самими дописувачами, з певними
«втратами» і «новобранцями». Але ідея залишалася постійна-срач, срач і ще раз срач. Ось це й дивує.
Я не заперечую тезу «Україна не Росія» і навпаки. Ми різні нації в силу багатьох причин. На рівні державному. А на рівні пересічного
росіянина чи українця? Та ми брати-близнюки. Росіянин, одягнутий в джинси і баксами в кишені щиросердно кляне піндосію.Він щиро
вірить,що у всіх бідах «Матушки» винні америкоси, і показує піндосам середній палець, а щоб краще зрозуміли добавляє FUKC YOU.
Українець, смажить на кухні яєчню на російському газі, яйця купив за зароблені в Росії гроші, слухає русскій шансон і кляне на чому
світ стоїть маскалів. Він щиро вірить, що у всіх бідах «Неньки» винні кацапи, показує маскалям голу дупу і обкладає їх відбірним російським
матом. Ту маленьку відмінність, що українці таки деколи можуть скрутити дулю своїм рідним кровопивцям до уваги не беру-та дуля в кишені.
То скажіть мені, яка між нами різниця. А от від інших народів ми таки відрізняємось. Я досить довго живу в Італії, і добре знаю-
для італійців не існують зовнішні причин того, що справи в державі йдуть не дуже добре. Вони мають претензії тільки до своєї рідної влади.
Правда себе вони ніколи не звинувачують, і в цьому ми схожі.
Яке+їхало+таке+здибало
181 наяривать
182 нёбный
183 небрежность
\небрежностьти — че́рез недбайли́вість, че́рез неува́жність
184 небьющийся
185 невеликий
\невеликий к ро́стом — невели́кого зро́сту, невели́кий на зріст
186 невесть
\невестьть кто — не зна́ти (не́відь) хто; бо́зна-хто, ка́зна-хто
\невестьть како́й — не зна́ти (невідь) яки́й; хто́зна-яки́й, бо́зна-яки́й, ка́зна-яки́й
187 невкусно
188 невольно
189 недозволенный
190 недолговечный
191 нежность
192 незаходящий
\незаходящий ее со́лнце — со́нце, яке́ (що) не захо́дить, незахі́дне со́нце
193 нездоровиться
мне \нездоровиться тся — я незду́жаю, мені́ нездоро́виться (незду́жається, неду́житься)
194 неказистый
195 нелепость
(\нелепость ти) — говори́ти (повторя́ти; моло́ти, ля́пати, плести́, верзти́, плеска́ти) дурни́ці (дурни́цю, нісені́тниці, нісені́тницю, неподо́бне)
196 неловкий
попа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі