Що таке інструкція з охорони праці
Складаємо інструкцію з охорони праці: що має бути в кожному з розділів
Інструкція з охорони праці – нормативний акт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, яка містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Інструкції розробляються на основі нормативно-правових актів з охорони праці, технологічної документації підприємства з урахуванням умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств, які виготовили устаткування, що використовується на цьому підприємстві.
Інструкції затверджуються роботодавцем і є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або виконавцями відповідних робіт на цьому підприємстві.
Інструкції мають відповідати законодавству про охорону праці.
Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких самими працівниками є обов’язковим. Порушення працівником цих вимог розглядається роботодавцем як порушення нормативно-правових актів з охорони праці та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.
Роботодавець здійснює постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій.
Зміст і побудова інструкцій – кожній інструкції присвоюються назва і скорочене позначення. У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена (наприклад: «Інструкція з охорони праці для електрозварника», «Інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів»). В інструкціях зазначаються загальні положення щодо охорони праці, організаційні та технічні вимоги безпеки, які визначаються на основі:
Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу з урахуванням умов, у яких виконується конкретний вид робіт. Інструкції мають складатися з таких розділів:
1. розділ «Загальні положення», що містить:
2. розділ «Вимоги безпеки перед початком роботи», що містить:
3. розділ «Вимоги безпеки під час роботи», що містить:
4. розділ «Вимоги безпеки після закінчення роботи», що містить:
5. розділ «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях», що містить:
За необхідності інструкції можуть містити й інші розділи. Для розміщення матеріалів, які доповнюють зміст інструкцій, ілюструють чи конкретизують окремі вимоги, може передбачатись розділ «Додатки», у якому може також наводитись перелік нормативно-правових актів та актів підприємства з охорони праці, на підставі яких розроблено інструкцію.
При викладенні тексту інструкції потрібно керуватися такими правилами: текст має бути стислим, зрозумілим, конкретним (без можливості різного тлумачення); у тексті не повинно бути посилань на нормативно-правові акти, вимоги яких враховуються при розробленні інструкції (за необхідності такі вимоги відтворюються дослівно); не допускається використання не властивих для нормативних актів слів, словосполучень і зворотів, характерних для розмовної мови, довільних скорочень слів, використання для позначення одного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загальноприйнятих скорочень та абревіатур, а також заміна застосованих в інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури; потрібно уникати викладення вимог у формі заборони, а за необхідності – давати пояснення, чим викликано заборону; не потрібно застосовувати слова «категорично», «особливо», «обов’язково», «суворо» тощо, оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов’язковими; для наочності окремі вимоги можуть ілюструватись малюнками, схемами, кресленнями тощо; якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (величини відстаней, напруги тощо), вони мають бути наведені в інструкції.
Загальне керівництво розробленням інструкцій покладається на роботодавця. Необхідні інструкції розробляються безпосередніми керівниками робіт, які є відповідальними за своєчасне їх виконання. Інструкція набирає чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачено наказом роботодавця. Інструкція вводиться в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), устаткування чи до початку роботи нового виробництва.
Видача примірників інструкцій керівникам структурних підрозділів підприємства проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві.
Джерело: прес-центр Управління Держпраці у Тернопільській області
ОФІЦІЙНИЙ ВЕБ-САЙТ
03 квітня 2017 Новини 429
Як виконувати роботу так, щоб не зашкодити своєму здоров’ю та не створювати небезпеку для тих, хто працює поруч?
Відповіді на ці запитання мають бути передбачені в інструкціях з охорони праці, наявність яких обов’язкова на кожному підприємстві. Порядок їх створення, зберігання та ознайомлення з ними працівників буде висвітлено в тексті цієї статті.
Що таке інструкція з охорони праці?
Відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29 січня 1998 р. № 9, інструкція з охорони праці — це нормативний акт, який містить обов’язкові для дотримання працівниками вимог з охорони праці під час виконання ними робіт певного виду чи за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника (роботодавця) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Хто розробляє інструкції з охорони праці?
Інструкції з охорони праці, які діють на підприємстві, розробляють на основі чинних нормативно-правових актів з охорони праці, примірних інструкцій, технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній і ремонтній документації виробників устатковання, яке використовується на певному підприємстві. Інструкції затверджує роботодавець. Вони мають містити лише ті вимоги стосовно охорони праці, дотримання яких обов’язкове самими працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві
До інструкцій з охорони праці на виробництві причетна й служба охорони праці, а саме:
— складає за участю керівників підрозділів підприємства переліки професій, посад, видів робіт, на які треба розробити інструкції з охорони праці; надає методичну допомогу під час їх розроблення;
— забезпечує підрозділи інструкціями з охорони праці;
— бере участь у розробленні інструкцій з охорони праці;
— контролює наявність у підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад, видів робіт і слідкує за вчасним внесенням до них змін.
Хто контролює виконання інструкцій з охорони праці?
Постійний контроль за дотриманням працівниками підприємства вимог інструкцій загалом покладається на роботодавця. Громадський контроль за дотриманням усіма працівниками вимог інструкцій здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених осіб і професійні спілки в особі виборних органів і представників.
Вимоги до розроблення інструкцій з охорони праці
В інструкціях мають бути такі розділи:
— загальні положення;
— вимоги безпеки перед початком роботи;
— вимоги безпеки під час виконання роботи;
— вимоги безпеки після закінчення роботи;
— вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.
Матеріали, які доповнюють основну частину інструкцій, ілюструють чи конкретизують її окремі вимоги, можна розмістити в розділі «Додатки». У цьому ж розділі можна навести перелік нормативних актів, на підставі яких розроблено інструкцію.
Вимоги інструкцій викладають відповідно до послідовності технологічного процесу, з урахуванням умов, у яких виконується цей вид робіт.
Складаючи текст інструкцій з охорони праці, треба керуватися такими принципами:
— текст інструкції має бути стислим, зрозумілим і не допускати різних тлумачень;
— в інструкції не має бути посилань на нормативні акти, вимоги яких враховано під час її розроблення. У разі потреби ці вимоги відтворюють дослівно;
— не використовувати в тексті нормативних актів звороти розмовної мови, довільні словосполучення, скорочення слів, різні терміни й тлумачення для одного поняття, а також іноземні слова чи терміни, якщо є рівнозначні слова чи терміни в українській мові. Допускається застосовувати лише загальноприйняті скорочення й абревіатури, а також замінювати застосовані у цій інструкції словосполучення скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті, зазначивши у дужках відповідне скорочення чи абревіатуру;
— у тексті інструкцій потрібно уникати викладання вимог як заборони, а, якщо треба, — давати пояснення, чим спричинено заборону. Не бажано застосовувати слова «категорично», «обов’язково», «суворо» тощо, оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов’язковими;
— для наочності окремі вимоги інструкцій можна ілюструвати рисунками, схемами, кресленнями тощо;
— якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (величини відстаней, напруги тощо), їх треба навести в інструкції.
Інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складає служба охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга та інших), служби організації праці й заробітної плати.
Перелік інструкцій розробляється з урахуванням затвердженого на підприємстві штатного розпису. Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій, затверджені роботодавцем, спрямовуються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства.
Важливо пам’ятати, що загальне керівництво розробленням (переглядом) інструкцій на підприємстві покладається на роботодавця. Роботодавець несе відповідальність за організацію вчасного розроблення або перегляду та забезпечення працівників інструкціями.
Розробляють (переглядають) інструкції, що діють на підприємстві, безпосередні керівники робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, відділу, лабораторії, інших підрозділів підприємства), які несуть відповідальність за вчасне виконання цієї роботи.
Проекти інструкцій підписує керівник підрозділу – розробник та виконавець (автор) інструкції. Проект інструкції додатково підписують керівники енергетичної, механічної, технологічної служб, якщо в інструкції є вимоги з ремонту й експлуатації закріпленого устатковання. Перелік посадових осіб, з якими треба погоджувати проекти інструкцій, складає служба охорони праці, установлюючи і тривалість узгоджень.
Зміни до інструкції з охорони праці вносяться у таких випадках:
— виявлення неточностей, помилок, невідповідностей чинним нормативно – правовим актам з охорони праці;
— наявності нещасних випадків, інцидентів, аварій, розслідування яких показало, що в інструкції вимоги безпеки вдображено не в повній мірі;
— видання наказу або розпорядження, спрямованого на підвищення виробничої безпеки.
Порядок перегляду інструкцій
Інструкція, що діє на підприємстві, набуває чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачено наказом роботодавця. Інструкцію має бути введено в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), нового устатковання чи до початку роботи нового виробництва після відповідного навчання працівників.
Видає інструкції (копії) керівникам структурних підрозділів (служб) підприємства служба охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій.
Інструкції видають працівникам на руки безпосередні керівники робіт під підпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці під час проведення первинного інструктажу або вивішують на робочому місці.
Переглядають інструкції з охорони праці, які діють на підприємстві, в терміни, передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці, на підставі яких їх розроблено, але не рідше одного разу на п’ять років, а для професій і видів робіт з підвищеною небезпекою — не рідше одного разу на три роки.
Інструкції переглядають:
— у разі зміни законодавства України про працю та охорону праці;
— у разі набуття чинності новими або переглянутими нормативно-правовими актами про охорону праці;
— за вказівкою директивних органів, організацій вищого рівня, органів державного управління і нагляду за охороною праці;
— у випадку аварійної ситуації або нещасного випадку, що спричинили потребу переглянути (змінити) інструкції;
— під час впровадження нових технологій, зміни технологічного процесу або умов праці, а також під час впровадження нових видів устатковання, машин, механізмів, матеріалів, апаратури, пристроїв і інструментів, видів енергії тощо.
В останньому випадку інструкцію переглядають до зазначених впроваджень чи змін.
Інструкції з обслуговування машин і механізмів
Усе сказане вище стосується здебільшого інструкцій з охорони праці за професіями та видами робіт. Проте є багато устаткування, машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, під час обслуговування й експлуатації яких потрібно дотримуватися усіх вимог безпеки.
У документації виробників, яка додається до устаткування, зазвичай недостатньо повно описано безпечні прийоми обслуговування. Тому поза документальним регулюванням, зокрема інструктивним, на виробництві не може залишатися організація правильної та безпечної експлуатації кранів, посудин, які працюють під тиском, електроустановок тощо.
При розробленні інструкцій з обслуговування (експлуатації) устаткування рекомендується вносити до них такі дані:
— інформацію, яка міститься в маркуванні устатковання, за винятком заводського номера, разом із додатковою інформацією, потрібною для полегшення технічного обслуговування (адресами імпортера, ремонтних організацій тощо);
— передбачуване використання (застосування) устатковання;
— робоче місце (місця), ймовірно займане оператором;
— інструкції з безпеки для передбачуваних робіт: введення в експлуатацію; експлуатація; навантажувально-розвантажувальні роботи із вказівкою маси устатковання та його частин, коли їх перевозять окремо; збирання, розбирання; налагодження; технічне обслуговування та ремонт); у разі потреби — інструкції з навчання, основні характеристики інструментів, що можуть установлюватися на устаткованні.
Крім того, в інструкціях можна дати застереження щодо недопустимих методів і способів використання устатковання.
Введення в експлуатацію устаткування закордонного виробництва проводиться за поданими інструкціями мовою країни – виробника (мовою оригіналу) та інструкціями, перекладеними українською мовою.
Інструкції мають містити рисунки, схеми, потрібні для введення в експлуатацію, технічного обслуговування, контролю, перевірки правильності роботи, ремонту, вказівки з безпеки поводження.
Якщо устатковання призначено для використання в особливих умовах (скажімо, у вибухонебезпечній атмосфері) чи передбачено його модернізацію (наприклад, протишумові, противібраційні заходи), потрібно надати й потрібну для цього інформацію (параметри атмосфери; тип демпферів, масу блоків фундаменту тощо).
Як правильно складати інструкцію з охорони праці?
Інструкція з охорони праці – нормативний акт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, яка містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства, будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням роботодавця чи уповноваженого ним органу виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки.
Інструкції розробляються на основі нормативно-правових актів з охорони праці, технологічної документації підприємства з урахуванням умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств, які виготовили устаткування, що використовується на цьому підприємстві.
Інструкції затверджуються роботодавцем і є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або виконавцями відповідних робіт на цьому підприємстві.
Інструкції мають відповідати законодавству про охорону праці.
Інструкції повинні містити тільки ті вимоги щодо охорони праці, дотримання яких самими працівниками є обов’язковим. Порушення працівником цих вимог розглядається роботодавцем як порушення нормативно-правових актів з охорони праці та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.
Роботодавець здійснює постійний контроль за додержанням працівниками вимог інструкцій.
Зміст і побудова інструкцій – кожній інструкції присвоюються назва і скорочене позначення. У назві інструкції стисло вказується, для якої професії або виду робіт вона призначена (наприклад: «Інструкція з охорони праці для електрозварника», «Інструкція з охорони праці під час заготівлі кормів»). В інструкціях зазначаються загальні положення щодо охорони праці, організаційні та технічні вимоги безпеки, які визначаються на основі:
Вимоги інструкцій викладаються відповідно до послідовності технологічного процесу з урахуванням умов, у яких виконується конкретний вид робіт. Інструкції мають складатися з таких розділів:
За необхідності інструкції можуть містити й інші розділи. Для розміщення матеріалів, які доповнюють зміст інструкцій, ілюструють чи конкретизують окремі вимоги, може передбачатись розділ «Додатки», у якому може також наводитись перелік нормативно-правових актів та актів підприємства з охорони праці, на підставі яких розроблено інструкцію.
При викладенні тексту інструкції потрібно керуватися такими правилами: текст має бути стислим, зрозумілим, конкретним (без можливості різного тлумачення); у тексті не повинно бути посилань на нормативно-правові акти, вимоги яких враховуються при розробленні інструкції (за необхідності такі вимоги відтворюються дослівно); не допускається використання не властивих для нормативних актів слів, словосполучень і зворотів, характерних для розмовної мови, довільних скорочень слів, використання для позначення одного поняття різних термінів, а також іноземних слів чи термінів за наявності рівнозначних слів чи термінів в українській мові; допускається застосування лише загальноприйнятих скорочень та абревіатур, а також заміна застосованих в інструкції словосполучень скороченням або абревіатурою за умови повного відтворення цього словосполучення при першому згадуванні в тексті із зазначенням у дужках відповідного скорочення чи абревіатури; потрібно уникати викладення вимог у формі заборони, а за необхідності – давати пояснення, чим викликано заборону; не потрібно застосовувати слова «категорично», «особливо», «обов’язково», «суворо» тощо, оскільки всі вимоги інструкції є однаково обов’язковими; для наочності окремі вимоги можуть ілюструватись малюнками, схемами, кресленнями тощо; якщо безпека роботи обумовлена певними нормами (величини відстаней, напруги тощо), вони мають бути наведені в інструкції.
Загальне керівництво розробленням інструкцій покладається на роботодавця. Необхідні інструкції розробляються безпосередніми керівниками робіт, які є відповідальними за своєчасне їх виконання. Інструкція набирає чинності з дня її затвердження, якщо інше не передбачено наказом роботодавця. Інструкція вводиться в дію до впровадження нового технологічного процесу (початку виконання робіт), устаткування чи до початку роботи нового виробництва.
Видача примірників інструкцій керівникам структурних підрозділів підприємства проводиться службою охорони праці з реєстрацією в журналі обліку видачі інструкцій з охорони праці на підприємстві.
Інструктажі з питань охорони праці: види, особливості проведення
Один із обов’язків роботодавця – забезпечити проведення інструктажів з охорони праці, які залежно від характеру та часу проведення поділяються на види.
Загальна інформація та нормативно-правове регулювання
Нормативна база: Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15
Інструктажі з питань охорони праці на підприємстві мають проходити усі працівники під час прийняття на роботу і в процесі трудової діяльності, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання. Інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці зобов’язаний організувати роботодавець за власний рахунок.
Перевірку знань працівників з питань охорони праці на підприємстві проводить комісія, склад якої затверджує своїм наказом керівник.
Законодавством заборонено допускати до робіт працівників, у т. ч. посадових осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.
Відповідальність за організацію і проведення інструктажів несе роботодавець.
Види інструктажів з охорони праці
За характером і часом проведення розрізняють вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі, кожен з яких проводиться певним категоріям працівників та за певних умов.
Вступний інструктаж з охорони праці
Цей вид інструктажу з охорони праці на підприємстві проводять:
Первинний інструктаж з охорони праці
Такий вид інструктажу з питань охорони праці проводять з працівниками:
з учнями, курсантами, слухачами та студентами навчальних закладів:
Повторний інструктаж з охорони праці
Терміни проведення повторного інструктажу встановлюються НПАОП, які діють у галузі, або роботодавцем з урахуванням конкретних умов праці, проте не рідше:
Позаплановий інструктаж з охорони праці
Цей вид інструктажу з охорони праці проводять у тому разі, якщо на підприємстві:
Цільовий інструктаж з охорони праці
Проводять у разі ліквідації аварії або стихійного лиха та проведення робіт, на які потрібен наряд-допуск, наказ або розпорядження.
У разі виконання робіт, на які потрібно оформлювати наряд-допуск, цільовий інструктаж реєструють у цьому наряді-допуску, а в журналі реєстрації інструктажів – не обов’язково.
ЗАТВЕРДЖЕНО:
від 19.04.2021 р.№ 156-р
ІНСТРУКЦІЯ
про заходи пожежної безпеки в приміщенні
архівного відділу міської ради
1. Галузь застосування
1.1. Дана інструкція поширюється на працівників архівного відділу міської ради і визначає вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки в приміщеннях архівного відділу.
1.2. Інструкція є обов’язковою для ознайомлення та виконання всіма працівниками відділу та обслуговуючим персоналом.
2. Вимоги пожежної безпеки
2.1. Меблі та обладнання мають розміщуватися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 метра). Проходи між стелажами в архівосховищу мають бути шириною не менше 0,8 метра. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, не захаращувати посторонніми предметами та матеріалами.
2.2. Електромережі, електроприлади повинні експлуатуватися в справному стані з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств – виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електроприладів слід негайно вимкнути їх та вжити необхідних заходів щодо приведення у технічно справний та пожежобезпечний стан.
2.3. Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані 1 метра від електрощитів, 0,5 м від електросвітильників, 0,6 м від засобів пожежної сигналізації, електропроводів, сповіщувачів пожежі.
2.4. Засоби протипожежного захисту слід утримувати у справному стані. Усі працівники повинні вміти користуватися наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежогасіння. Відстань від найбільш віддаленого приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20м.
2.5. У службових приміщеннях не дозволяється:
— влаштовувати тимчасові електромережі, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі конструкції приміщення, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами);
— захаращувати підступи до засобів пожежогасіння, котрі повинні розташовуватись в легкодоступному місці біля входу в архівосховище та осигналізовано їхнє місцезнаходження відповідними вказівниками;
— курити, використовувати або зберігати легкозаймисті рідини, матеріали не технологічного призначення;
— проводити вогневі, зварювальні та інші роботи без спеціального дозволу на проведення таких робіт (наряду-допуску,тощо);
2.6. Відповідальний за протипожежний стан приміщень архівного відділу міської ради після закінчення роботи зобов’язаний:
— оглянути службові та архівні приміщення,інші допоміжні приміщення. та переконатися у відсутності порушень, що можуть призвести до пожежі;
— вимкнути електроосвітлення та електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово, в режимі пожежної сигналізації, тощо).
3. Обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі
3.1. У випадку пожежі терміново повідомити пожежну охорону по телефону( номер-101), вказати при цьому адресу, місце виникнення пожежі, наявність в зоні пожежі людей, своє прізвище.
3.2. Організувати оповіщення та евакуацію людей та матеріальних цінностей з небезпечної зони.
3.4. Розпочати гасіння пожежі наявними первинними засобами пожежогасіння.
3.5. Організувати зустріч підрозділів пожежної охорони та надати їм необхідну інформацію та іншу допомогу в процесі гасіння пожежі, в подальшому співпрацювати з пожежними розрахунками під їхнім керівництвом.
4. Обов’язки працівників при виникненні аварійних ситуацій, нещасних випадків, травмування
4.2. Надати першу домедичну допомогу потерпілому(потерпілим, за наявності таких), за необхідності викликати екстрену медичну допомогу.
4.3. У випадку пожежі або іншої техногенної аварії викликати професійну допомогу (тел..-101), приступити до самостійної локалізації та ліквідації вогнища небезпеки.
4.4.Про всі нещасні випадки,виникнення пожежі,аварійні та надзвичайні ситуації негайно доповісти керівництву міської ради згідно посадового підпорядкування або повідомити черговому диспетчеру сектора оперативного реагування міської ради.
Інженер з охорони праці служби
господарського забезпечення Богдан МЕЛЬНИЧУК
розпорядження міського голови
від 19.04.2021р. № 156-р
ДЛЯ ПРИБИРАЛЬНИЦІ СЛУЖБОВИХ ПРИМІЩЕНЬ
1.1. Дана інструкція розроблена згідно вимог типового Положення про розробку інструкцій з охорони праці,та Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого головою міської ради.
1.3. Роботодавець, керівники структурних підрозділів зобов’язані створити безпечні умови праці для прибиральниць службових приміщень, які відповідають вимогам охорони праці та чинному трудовому законодавству.
1.6. Прибиральниця службових приміщень повинна:
— виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
— користуватися спецодягом та засобами індивідуального захисту;
— виконувати роботу, яка доручена безпосереднім керівником згідно посадових обовязків ;
— довести до відома безпосереднього керівника про відмову виконувати роботи, які суперечать вимогам та правилам охорони праці,особистої безпеки;
— не допускати порушень вимог охорони праці при виконанні посадових обов’язків, в тому числі вимог електробезпеки та пожежної безпеки;
— вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.8. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які можуть діяти на прибиральника:
— підвищена вологість та слизькі поверхні при митті підлоги, сходових маршів, зовнішніх сходів;
— недостатня освітленість робочої зони,в тому числі під час прибирання прилеглих територій;
-падіння з висоти при митті вікон, дверей та інших поверхностей, при роботі з приставних та розкладних драбин, штучних підвищень,стелажів;
— токсична та подразнююча дія через органи дихання, шкіру та слизові оболонки від миючих розчинів, паст для догляду за підлогою;
— небезпека травмування автотранспортними засобами при переміщенні по прилеглих територіях адмінбудівель міської ради та старостинських округів.
1.9. Прибиральник забезпечується спецодягом: халат бавовняний, рукавиці комбіновані; при митті підлоги і місць загального користування додатково: чоботи гумові, рукавиці гумові.
2.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Одягнути спецодяг, при роботі на вулиці одяг повинен відповідати метеоумовам погоди та температури зовнішнього середовища, не допускаючи переохолоджень та обморожень кінцівок.
2.2. Перевірити справність механічних засобів для прибирання (пилососи, натирачі підлоги, прибиральні машини, тощо), при наявності таких в процесі роботи. Про виявлені недоліки доповісти керівнику для їх усунення.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ
3.1. Користуватись справними засобами (пилососами, натирачами підлоги, прибиральною технікою, за наявності такої), та іншими засобами роботи.
3.2. Під час роботи необхідно уникати протягів, переохолоджень кінцівок рук та ніг, при користуванні миючими розчинами застосовувати захисні засоби- гігієнічні або гумові рукавиці.
3.3. Прибирати сміття, побутові відходи, туалетні аксесуари безпосередньо руками тільки у спецрукавицях –гумових чи прогумованових.
3.4. Уникати по можливості прибирання прилеглих територій в вечірній час, а також в затемненому приміщенні без достатнього освітлення, необхідно вимагати у керівника робіт належного освітлення або інших заходів по усуненню недоліків освітлення.
3.5. При переміщенні столів, шаф та іншого інвентарю і меблів з їх поверхні необхідно зняти предмети, які можуть впасти і травмувати себе або постороннього.
3.6. При митті вікон не ставати на підвіконня, а користуватися для цього розсувною драбинкою. Драбинка має бути справною, відповідати вимогам безпеки, зокрема:
3.8. Протирати електроприлади, в тому числі побутового призначення, що знаходяться включеними в електромережу, дозволяється тільки після відключення їх від напруги.
3.9. Виносити відходи і сміття з приміщення,прибудинкових територій у відведене для нього місце зберігання, згідно пожежних та санітарних вимог.
— класти на електроприлади та нагрівальні пристрої та залишати в проходах, дверних отворах ганчірки, мітли та інші предмети;
— витирати вимикачі струму, електропроводку, штепсельні розетки мокрими матеріалами – перед цим необхідно їх виключити;
— сушити ганчірки або спецодяг на приладах опалювальної системи, для цього використовувати спеціально відведені місця та облаштування.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Всі прибиральні механізми, інструменти, драбинки тощо прибрати у відведене для них місце.
4.2. Зняти спецодяг та засоби індивідуального захисту, зберігати їх у відведеному для них місці, при забрудненні засобів індивідуального захисту їх необхідно помити, за необхідності- продезінфікувати.
4.3. Після закінчення роботи або якщо робота виконується в неробочий час, перевірити чи вимкнені електроприлади, освітлення, закриті водопровідні крани.
4.4. Доповісти керівнику робіт про всі виявлені в процесі роботи недоліки з охорони праці та пожежної безпеки, для послідуючого їх усунення в установленому порядку.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. У випадку виникнення аварійної ситуації негайно припинити роботу самому, не допускати сторонніх в небезпечну зону (до обірваного проводу, або в іншу небезпечну зону).
5.2. Повідомити про те, що сталося, керівника робіт, чергового диспетчера сектору оперативного реагування міської ради або іншу посадову особу із числа керівництва підрозділу, старостинського округу в залежності від місця знаходження та реальних обставин.
5.5. При ураженні електричним струмом необхідно найперше звільнити потерпілого від дії струму- для цього відключити електроустановку за допомогою вимикача, рубильника, запобіжника, або роз’єднати штепсельне з’єднання або іншим доступним і безпечним способом. Після звільнення потерпілого від дії електроструму надати йому першу домедичну допомогу або за необхідності викликати екстрену медичну допомогу( по тел.-103).
6. НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ.
6.2. При опіках потрібно обережно зняти одяг, щоб не розривати шкірний покрив враженої частини тіла потерпілого. Потім обпечену частину накрити сухою чистою, стерильною (за наявності) пов’язкою і викликати екстренну медичну допомогу або доставити потерпілого в медичний заклад.
6.3. При вивихах, переломах кінцівок необхідно до прибуття екстренної медичної допомоги наложити на травмовану кінцівку шини з підручних предметів, зафіксувавши два суміжні суглоби з обох боків від місця вивиху, перелому.
6.5. При отруєнні чадним газом необхідно негайно винести потерпілого на свіже повітря. При появі блювання потрібно укласти потерпілого на бік, або повернути на бік його голову, запобігаючи удушення його власними рвотними масами. Викликати екстрену медичну допомогу.
6.6.При всіх випадках харчового отруєння потерпілий потребує термінової лікарської допомоги. До приходу лікаря рекомендується промити шлунок з метою вивільнення його від їжі та дати пити (активоване вугілля, воду, чай).
6.7. При попаданні чужорідного предмету в око, видалити стороннє тіло промиванням струменем розчину борної кислоти, або чистою водою, направляючи струмінь води від зовнішнього краю ока до внутрішнього (до носа). Звернутись до лікаря, закривши поражене око пов’язкою.
6.8. При обмороженні провести повільний прогрів обморожених ділянок тіла, накладаючи на них теплоізолюючі пов’язки (ватно-марлеві, шерстяні). Пов’язки повинні накривати тільки ті ділянки, які потерпіли від обмороження. Пов’язку залишати до тих пір поки відновиться чутливість пораженого органу.
За необхідності – викликати екстрену медичну допомогу, а до прибуття медичної допомоги продовжувати надавати долікарську медичну допомогу.
6.9. У всіх випадках травмування або погіршення стану здоров’я працівник повинен повідомити про це безпосереднього керівника, та зберегти по можливості реальну обстановку на момент події – для подальшого розслідування причин нещасного випадку(захворювання, аварії).
Інженер з охорони праці служби
господарського забезпечення Богдан МЕЛЬНИЧУК
розпорядження міського голови
від 19.04.2021 р. № 156-р
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА
СЕКТОРУ ОПЕРАТИВНОГО РЕАГУВАННЯ МІСЬКОЇ РАДИ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.3. Диспетчер зобов’язаний:
— знати і виконувати вимоги охорони праці, зокрема вимоги даної інструкції та інших нормативних актів про охорону праці, порушення яких тягне за собою відповідальність згідно чинного законодавства;
— виконувати вимоги посадової інструкції, трудового розпорядку, інструкцій з питань пожежної та електробезпеки в межах своїх повноважень.
1.5. Основні небезпечні та шкідливі фактори, які можуть впливати на диспетчера під час роботи:
— недостатня освітленість робочої зони – територія прилегла до адмінбудівель міської ради;
— тілесні ушкодження нанесені іншою особою, або хуліганські дії щодо нього під час виконання ним трудових обов’язків ;
— падіння під час переміщення працівника по території за умови необхідності виходу з приміщення для спостереження за будівлею міськради;
— інші нещасні випадки.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Диспетчер перед початком роботи зобов’язаний:
— одержати інструктивні вказівки щодо безпечної організації чергування – від безпосереднього керівника або особи яка передає змінне чергування;
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.2. Під час чергування диспетчер повинен утримувати своє робоче місце, за необхідності-територію робочої зони у відповідних умовах для безпечного виконання службових обов’язків.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. При передачі зміни сторож повинен зробити запис в журналі, а в робочі дні тижня повідомити керівництву про виявлені в процесі чергування недоліки з питань безпеки та охорони праці для прийняття заходів по їх усуненню.
4.3. Упорядкувати своє робоче місце чергування з метою безпечних умов праці заступаючому на чергування диспетчеру.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
5.1. Негайно вжити заходів по локалізації та ліквідації небезпечної ситуації, аварії, огородити та осигналізувати небезпечне місце (зону), не допускати сторонніх в небезпечну зону.
5.3. Якщо є потерпілі надати першу домедичну допомогу, а в разі потреби викликати екстренну медичну допомогу(тел. № 103).
-негайно повідомити про це по телефону № 101 пожежну охорону. При цьому назвіть місце виникнення пожежі, наявність в зоні горіння людей а також матеріальних цінностей, повідомте своє прізвище –хто повідомив;
-повідомити про пожежу безпосереднього керівника чи відповідну посадову особу міської ради – згідно посадової інструкції;
-відключити всі причетні до вогнища пожежі електричні мережі;
— зустрінути підрозділи пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та до установки для підключення до водних джерел;
5.5. При ураженні електричним струмом необхідно звільнити потерпілого від дії струму, негайно відключити електроустановку за допомогою вимикача, рубильника, запобіжника, роз’єднати штепсельне з’єднання.
5.7. При знаходженні електродроту на землі слід оберігатись від попадання в зону крокової напруги – не ближче-8м. Негайно виходити з цієї зони з особливою обережністю, використовуючи засоби для ізолювання від землі (діелектричні калоші, боти, килими, ізолюючі підставки) або речі, що погано проводять електричний струм (сухі дошки, колоди тощо). Без засобів захисту в такій зоні переміщуйтесь тільки пересуваючи ступні ніг по землі і не відриваючи їх одна від одної, при цьому до мінімуму зменшивши видимий розрив між обома ступнями ніг. Небезпечну зону огородити або організувати її охорону до усунення небезпеки
6. НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ.
6.3. При переломах кінцівок, необхідно до прибуття швидкої допомоги, наложити шини з підручних предметів, зафіксувавши два суглоби з обох боків від місця перелому. Надати потерпілому обезболюючі лікарства та обезпечити доставку його до медичного закладу, або викликати екстренну медичну допомогу на місце нещасного випадку.
6.5. При отруєнні чадним газом необхідно негайно винести потерпілого на свіже повітря. При появі блювання потрібно положити потерпілого на бік, або повернути на бік його голову, запобігаючи удушенню рвотними масами. Викликати медичну допомогу.
6.6. При всіх випадках харчового отруєння потерпілий потребує термінованої лікарської допомоги. До приходу лікаря рекомендується промити шлунок з метою вивільнення його від їжі,отруйних речовин.
6.7. При попаданні чужорідного тіла в око, краще всього видалити тіло промиванням струменем розчину борної кислоти, або чистою водою з чайника, направляючи струмінь води від зовнішнього краю ока до внутрішнього (до носа). Звернутись за лікарською допомогою.
6.8. При обмороженні не потрібно швидкого нагрівання обморожених ділянок тіла задля уникнення больового синдрому. Переохолоджені ділянки тіла захистити від дії холоду та інфекційного зараження, накладаючи на них тепло ізолюючі та за наявності стерильні пов’язки (ватно-марлеві, шерстяні). Пов’язки повинні накривати тільки ті ділянки, які потерпіли від обмороження. Пов’язку залишати до тих пір поки відновиться чутливість пораженого органу або до приходу лікарської допомоги. Для кращого кровообігу потерпілому потрібно давати пити теплий напиток.
Інженер з охорони праці служби
господарського забезпечення Богдан МЕЛЬНИЧУК
розпорядження міського голови
від 19.04.2021 р. № 156-р
З ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПОСАДОВИХ ОСІБ, СЛУЖБОВЦІВ ТА ОБСЛУГОВУЮЧОГО ПЕРСОНАЛУ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
1.2. Інструкція призначена для всіх посадових осіб, службовців та обслуговуючого персоналу міської ради та її структурних підрозділів (без статусу юридичної особи), в тому числі старостинських округів об’єднаної територіальної громади, надалі в тексті інструкції – працівників міської ради, крім тих, для яких розроблені окремі інструкції з охорони праці відповідно до займаних ними посад, професій.
1.4. Працівники міської ради повинні дотримуватись вимог охорони праці, в тому числі вимог даної інструкції, трудового законодавства та трудового розпорядку в міській раді.
Працівник має право відмовитись від дорученої роботи, не пов’язаної з його прямими обов’язками, або якщо через виконання якої може створитись небезпечна для його життя чи здоров’я ситуація, або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.
1.5. Основними професійними небезпечними ризиками для працівника міської ради є фізичне та психологічне навантаження, напруженість очей при роботі з відео2терміналом (оргтехнікою), інші непередбачувані фактори.
1.6. За порушення вимог охорони праці працівник притягається до відповідальності згідно із законодавством України про охорону праці.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.2. Для працівників міської ради в яких на робочому місці або в процесі роботи застосовуються електроінструменти, механізми,знаряддя праці підвищеної технічної складності, тощо, перевірити їх технічну справність та відповідність вимогам інструкції по експлуатації.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.2. Під час роботи на комп’ютерному обладнанні дотримуватись вимог Інструкції з охорони праці для роботи на персональному комп’ютері, діючої в міській раді. При виявленні технічної несправності обладнання звернутись до керівника відділу, підрозділу з вимогою усунути недолік, не виконувати не передбачені посадовою інструкцією будь-які ремонтні роботи, в тому числі втручання в роботу електрообладнання
4.ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
4.1. Прибрати робоче місце, виключити електроживлення від приладів, устаткування, за необхідності провентилювати приміщення.
4.2. Прибрати за наявності використану макулатуру, інші горючі матеріали та відходи праці у спеціально відведені місця згідно вимог пожежної безпеки.
4.3.У випадку виявлення в процесі роботи недоліків або небезпечних явищ – доповісти керівнику відділу, підрозділу для усунення недоліків.
5.ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ У ВИПАДКУ ВИНИКНЕННЯ
АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЙ, НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ
5.1. Про кожний нещасний випадок, який стався безпосередньо з працівником, або із співробітником на робочому місці, в тому числі в разі раптового погіршення стану здоров’я, необхідно організувати подання першої долікарської допомоги потерпілому, у разі необхідності викликати екстренну медичну допомогу (тел. № 103), повідомити про факт нещасного випадку керівника відділу або інших повноважних посадових осіб. Обставини і передбачувані причинні до нещасного випадку фактори зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку, а також обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків. У випадку необхідності – продовжувати надання першої долікарської допомоги потерпілому до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.
5.3. У разі виявлення пожежі (ознак горіння):
— негайно повідомити про це (по телефону № 101) професійну пожежну охорону. При цьому вказати місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність в зоні горіння людей а також матеріальних цінностей, вказати своє прізвище –хто повідомив;
— повідомити про пожежу керівника відділу чи відповідну компетентну посадову особу міської ради;
— відключити всі причетні до вогнища пожежі електричні мережі;
— зустріти підрозділи пожежної охорони, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та до установки для підключення до водних джерел.
5.4. При ураженні електричним струмом негайно звільнити потерпілого від дії струму. Якщо потерпілий утримується під дією електроструму за електропровід чи інший електропровідний предмет руками, потрібно негайно відключити електрострум за допомогою вимикача, рубильника, запобіжника, роз’єднати штепсельне з’єднання, чи іншим доступним і безпечним способом.
5.5. При напрузі до 1000 В звільнити потерпілого від струмоведучих частин або електропроводу можливо відтягуючи його сухим канатом, палкою, дошкою чи іншим сухим предметом, який не проводить електричний струм, або відтягнути потерпілого від струмоведучих частин за одяг (якщо він сухий і відстає від тіла), при цьому не торкатись до металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого, не прикритих одягом –для запобігання попадання самому під дію електроструму.
Для ізоляції своїх рук надаючий допомогу потерпілому повинен застосувати доступний електроізоляційний матеріал для запобігання попадання самому під дію електроструму.
6. НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
6.3. При переломах кінцівок, необхідно: до прибуття медичної допомоги наложити шини з підручних предметів, зафіксувавши в нерухомому стані два суміжні суглоби з обох боків від місця перелому. Надати потерпілому обезболюючі лікарства та забезпечити доставку його до медичного закладу, або викликати екстренну медичну допомогу на місце нещасного випадку.
6.5. При отруєнні чадним газом необхідно негайно винести потерпілого на свіже повітря. При появі блювання потрібно укласти потерпілого на бік, або повернути на бік його голову, запобігаючи удушенню рвотними масами. Викликати екстрену медичну допомогу.
6.6. При всіх випадках харчового отруєння потерпілий потребує термінованої лікарської допомоги. До приходу лікаря рекомендується промити шлунок з метою вивільнення його від їжі і дати потерпілому пити( активоване вугілля,вода,чай).
6.7. При попаданні чужорідного предмету в око, видалити предмет шляхом промивання ока струменем легкого розчину борної кислоти, або чистою водою, направляючи струмінь води від зовнішнього краю ока до внутрішнього (до носа). При всіх інших пораженнях органів зору накласти ізолюючу легку пов’язку на поражене око та негайно направити потерпілого до медичної установи.
6.8. При обмороженні не допускати швидкого нагрівання обморожених ділянок тіла остерігаючи його від больового синдрому. Переохолоджені ділянки тіла захистити від забруднення та інфікування накладаючи на них теплоізолюючі пов’язки (ватно-марлеві, шерстяні), при наявності – стерильної якості. Пов’язки повинні накривати тільки ті ділянки, які потерпіли від обмороження. Пов’язку залишати до тих пір поки відновиться чутливість пораженого органу,або до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.
Потерпілому потрібно дати обезболюючі медпрепарати та пити горячий напиток.
Інженер з охорони праці служби
господарського забезпечення Богдан МЕЛЬНИЧУК
розпорядження міський голови
від 19.04.2021 р. № 156-р
ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ПІД ЧАС РОБОТИ НА ПЕРСОНАЛЬНОМУ КОМП’ЮТЕРІ
1.2. Інструкція розроблена згідно Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.1998р. №9 із послідуючими змінами та доповненнями, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці України від 26.01.2005р. № 15, Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки,охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010р. № 65.
1.3.За невиконання вимог охорони праці, в тому числі і даної інструкції працівник міської ради несе дисциплінарну відповідальність згідно чинного законодавства в залежності від наслідків порушення вимог.
1.5. Жінки з моменту встановлення вагітності та у період годування дитини груддю повинні бути відсторонені від виконання усіх видів робіт, пов’язаних з використанням відеодисплейного устаткування.
1.6.Працівник міської ради, який працює на комп’ютері (далі – оператор) повинен:
— виконувати вимоги охорони праці та правила трудового розпорядку;
— не допускати порушень правил та вимог інструкції по експлуатації даного виду обладнання в частині безпеки праці;
— не виконувати робіт або вказівок, які суперечать правилам охорони праці,зокрема самовільного втручання у електричні схеми обладнання, електроживлення – за необхідністю проведення таких робіт звернутись до керівника відділу, підрозділу щодо усунення недоліку,або несправності;
— дотримуватись особистої відповідальності за виконання правил охорони праці та безпеку співробітників;
— вміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим від нещасних випадків,або раптового погіршення стану здоров’я;
— вміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.7.Основні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, що можуть впливати на оператора під час виконання роботи на комп’ютерах:
— підвищений рівень електромагнітного випромінювання;
— підвищений рівень рентгенівського випромінювання;
— підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання;
— підвищений рівень інфрачервоного випромінювання;
— підвищений рівень електростатичного поля;
— знижена чи підвищена вологість повітря робочої зони;
— підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів, аудіоплат, принтерів);
— підвищений рівень засліпленості;
— ураження електричним струмом;
— підвищений вміст у повітрі робочої зони двоокису вуглецю, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду;
— тривалі статичні навантаження;
— великий обсяг інформації, оброблюваної в одиницю часу;
— нераціональна організація робочого місця.
2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
2.1. Працівник, який працює на комп’ютері, що являє собою прилад електроустаткування, при виконанні роботи на ньому повинен:
— знати правила експлуатації даної електроустановки (інструкцію з експлуатації, місце підключення електроустановки в електророзетку чи в іншого виду розподільному пристрої, місце знаходження вхідного рубильника, принципову і безпечну електричну схему підключення;
— знати основні вимоги охорони праці при підготовці до включення в електросітку,перевірки технічної справності в процесі роботи та по закінченні;
— мати необхідні знання про небезпеку ураження електричним струмом та про небезпеку наближення до струмоведучих частин (небезпечна напруга, небезпечна сила струму, класифікація приміщення за електробезпекою, опір шкірного покриття людських органів при дотику до струмопровідних елементів електроустаткування, заземлення електроустаткування);
— мати практичні навики надання першої долікарської допомоги потерпілим від електроструму.
2.2. При експлуатації електроустаткування небезпечним виробничим фактором є електричний струм. Найбільша величина змінного струму промислової частоти, при якій людина може самостійно відірватися від електропроводу, дорівнює в середньому 15 – 20 мА (для постійного струму – 60 – 79 мА). Безпечним вважається змінний струм (частота 50 Гц) силою до 0,01 – 0,02 А та постійний струм – до 0,05 – 0,06 А. Струм силою 0,1 А і вище є смертельним для людини.
Факторами, які визначають ступінь ураження електрострумом є: сила струму, тривалість впливу електроструму на людину, місце зіткнення та шлях проходження струму, стан шкіри, електричний опір тіла, фізіологічний стан організму.
Види ураження електрострумом:
— термічний опік (електроопік);
— механічні пошкодження (розриви тканин);
— хімічні пошкодження (електроліз).
2.3.Засобами індивідуального захисту користувача персонального комп’ютера є індивідуальний екран або вбудований захисний екран монітора.
2.4. Під час вибору приміщення для розміщення робочих місць для операторів воно повинно відповідати вимогам Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998р. № 7.
2.5. Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання.
2.6. При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.
2.7. Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях освітленість 300-500 лк. У разі неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану та збільшення освітленості екрану більше ніж 300 лк.
2.8. У разі природного освітлення слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються
2.9. Розташовувати робоче місце обладнане ВДТ необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади, вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.
2.10. На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного розподілу світла.
2.11. Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ВДТ у напрямку очей оператора не повинно бути. Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох сторін.
2.16. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на обладнанні, в тому числі на лазерних та світлодіодних принтерах, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Не рекомендується носити одяг із синтетичних матеріалів.
2.17. Крім даної інструкції оператор повинен виконувати інструкцію з безпечної експлуатації обладнання від заводу-виробника.
Вуглекислотний (ВВ-2, ВВ-5) та порошковий (ВП-2, ВП-5) вогнегасники дозволяють гасити вогонь на електроустаткуванні до 380 В без зняття напруги.
2.19. Увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні, при наявності такої..
2.20. Оглянути робоче місце і привести його в порядок, перевірити справність обладнання, надійність з’єднання з системним блоком за допомогою технічно справних з’єднувальних шнурів.
2.21.Перевірити справність електропроводки, з’єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток.
2.22.Відрегулювати освітленість робочого місця.
2.23.Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для оператора нахил його спинки.
– експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією;
– застосування саморобних подовжувачів;
– користування пошкодженими розетками, з’єднувальними муфтами, вимикачами;
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
3.1. Не здійснювати самостійного втручання в роботу електричної складової конструкції комп’ютерного обладнання або ремонтувати апаратуру, в тому числі ВДТ, в якому кінескоп знаходиться під високою напругою (близько 25 кВ). Ремонт апаратури повинен виконуватись спеціалістами з технічного обслуговування комп’ютерів, в тому числі відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що там назбирується в процесі роботи.
3.2. Для зняття статичної електрики рекомендується періодично доторкатися до металевих поверхонь оточуючих предметів інтер’єру приміщення (батарея центрального опалення тощо).
3.3. Для зниження напруженості праці на комп’ютері необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності.
З метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосувати чергування операцій введення тексту та числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. інше.
3.4. Для зменшення негативного виливу на здоров’я працівників виробничих факторів необхідно, застосовувати регламентовані перерви. Тривалість регламентованих перерв наведена у таблиці, де прийняті такі позначення:
Час регламентованих перерв операторів (користувачів)