державный акт на право приватной властности на землю

“48.Для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв’язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку заявник подає органові державної реєстрації прав:

1)завірену в установленому порядку органом, що видав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа;

2)оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім’я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

За результатом розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності з видачею свідоцтва на заміну втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа. У свідоцтві зазначається серія, номер, назва, дата видачі та суб’єкт, який здійснив видачу втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа.”.

Отже, для реєстрації права власності не земельну ділянку при втраті державного акта на право власності на земельну ділянку достатньо надати державному реєстратору прав або нотаріусу належним чином завірену копію втраченого абр пошкодженого державного акта.

Источник

Порядок скасування державного акту на право власності на земельну ділянку

Пан Григорій звернувся за правовою консультацією до фахівців Ямпільського бюро правової допомоги, оскільки у житті зіштовхнувся із наступною ситуацією:

У 1999 році він отримав на безоплатній основі у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,6 га та отримав державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, але у 2020 році звернувся за виготовлення технічної документації на ділянку та дізнався, що сусід у 2006 році приватизував свою земельну ділянку, і в його державному акті про право власності на цю земельну ділянку та державному земельному кадастрі межі його ділянки значно заходять на подвір’я пана Григорія. Такі межі не погоджувались із ним, крім того межа між ділянками позначена парканом, встановленим ще у 1990-х роках, коли дані ділянки надавались у користування. Вирішити це питання добровільно сусід відмовляється, заявляє що приватизував свою ділянку законно, тому він хотів дізнатись, як скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності виникає на підставах, не заборонених законом, і вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Земельного кодексу України, порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Як вбачається із ст. 153 Земельного кодексу України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно абзацу 2 п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (ст. 16 ЦК України).

За змістом правової позиції, викладеної у справі № 6- 319цс15 ВСУ, судам підсудні справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Оскільки державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов’язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У даній ситуації пану Григорію необхідно звернутися до Ямпільского районного суду з цивільним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Ямпільської міської ради Вінницької області, в частині передачі земельної ділянки у приватну власність, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на землю виданого Вашому сусіду.

Правову консультацію підготував головний спеціаліст Ямпільського бюро правової допомоги Богдан Рочняк

Источник

Реєстрація земельної ділянки

Державна реєстрація земельної ділянки

Державна реєстрація земельної ділянки — опис послуги

Державна реєстрація земельних ділянок – це процедура закріплення прав власників землі та землекористувачів на земельні ділянки на основі документів, що підтверджують ці права. Для реєстрації необхідно подати відповідну заяву.

Спосіб електронної ідентифікації: Електронний цифровий підпис

Коли необхідно реєструвати земельну ділянку?

Після погодження документації із землеустрою у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.

Як отримати послугу?

Сертифікований інженер-землевпорядник має подати заяву про реєстрацію земельної ділянки через портал електронних сервісів Держгеокадастру.

Строки надання послуги

14 календарних днів з дня реєстрації заяви.

Вартість послуги реєстрації земельної ділянки

Результат послуги

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку

Відповідальний орган

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, органи місцевого самоврядування

Источник

Оформлення права власності на земельну частку (пай)

1 січня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні». який вніс ряд змін до законодавчих актів України, зокрема і до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)». Так, статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» передбачено наступне, якщо до 1 січня 2025 року власник невитребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки. Процес приватизації землі розпочинався з передачі її у власність колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарським кооперативам, акціонерним товариствам, створеним на базі колишніх колгоспів, радгоспів та інших державних підприємств на підставі державного актах на право приватної власності на землю з доданим до нього списком осіб, які мали право на одержання своєї частки землі. Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Крім того, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї. Отже до категорій осіб, які мають право на земельну частку (пай) ü колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств (КСП), сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного актах на право колективної власності на землю; ü громадяни – спадкоємці права на земельну частку (пай); ü громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); ü громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов’язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Порядок розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)

Відповідно до статті 9 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» розподіл земельних ділянок проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності – шляхом жеребкування. За результатами розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства складається протокол, який підписується усіма власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі. Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв). Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів. Для оформлення права власності на земельну ділянку, особі необхідно здійснити наступні дії: 1) звернутися до відповідної сільської, селищної міської ради (якщо земельна ділянка знаходиться у межах населеного пункту) або районної державної адміністрації (якщо земельна ділянка розташована за межами населених пунктів) із письмовим клопотанням про передачу у власність відповідної земельної ділянки та надання дозволу на розробку проектної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Після 1 січня 2025 року незатребувані ділянки будуть визнані безхазяйними. Їх передадуть у комунальну власність територіальної громади, на території якої вони розташовані. Проте, якщо власник невитребуваної земельної ділянки або його спадкоємець пропустить строк оформлення земельної ділянки з поважної причини, він може подати позов до суду про визначення додаткового строку для оформлення.

Источник

Державный акт на право приватной властности на землю

Присвоєння кадастрового номера земельній ділянці право власності, користування на яку виникло до 2004 року та внесення відомостей про таку земельну ділянку до Державного земельного кадастр

Землевпорядники Луганщини опрацювали 161 запит на отримання публічної інформації з початку 2021 року

Щодо надання адміністративної послуги «Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки»

Державні акти на право приватної власності на землю видані до 2004 року, які не внесені до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, не мають кадастрового номера

Кадастровий номер є обов’язковим при укладанні угод про перехід права власності на земельні ділянки (спадщина, купівля-продаж та інше), застави земельних ділянок або прав на них (стаття 132, 133 Земельного кодексу України).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки в межах населеного пункту без кадастрового номера є вищою, що підвищує суму земельного податку (наказ Мінагрополітики 25.11.2016 №489 та стаття 201 Земельного кодексу України), а для земель сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів є взагалі неможливим (наказ Мінагрополітики 23.05.2017 № 262)

Для внесення відомостей до кадастру та присвоєння кадастрового номера необхідно зробити лише три простих кроки:

В подальшому також, рекомендовано зареєструвати право на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав в Центрі адміністративних послуг

Внесення відомостей про земельну ділянку до Державного земельного кадастру є запорукою вільного розпорядження земельною ділянкою та сплати відповідного земельного податку, а також дуже доречне в переддень відкриття ринку земель.

Для отримання більш детальної інформації щодо внесення відомостей про земельні ділянки до Державного земельного кадастру, пропонуємо звернутися до структурних підрозділів Головного управління Держгеокадастру у Луганській області за місцем розташування земельної ділянки.

Графік роботи: ПН-ЧТ: 09:00-18:00, ПТ: 09:00-16:45

Источник